18 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду  кримськотатарського народу. У 2025 році виповнюється 81 рік від трагічних  подій – депортації кримських татар із території Кримського півострова,  здійсненої радянським тоталітарним режимом у 1944 році.

Депортація 1944 року і її наслідки

Депортація кримських татар 1944 року стала одним із наймасовіших  злочинів радянського режиму, наслідки якого залишалися незагойною раною  аж до 2014 року. Після початку новітньої російської окупації кримські татари  знову опинилися перед загрозою: Російська Федерація практикує «тиху»  депортацію, переслідуючи, залякуючи й витісняючи найактивніших  представників народу.

Страх обшуків на світанку, арешти, насильницькі зникнення та  мобілізація до ворожої армії призвели до ретравматизації цілого народу,  викликаючи болісні спогади про трагедію 1944 року. І немає впевненості, що  агресор не спробує повторити злочин у ще масштабнішій формі.

Депортація – як частина спільної пам’яті

Депортація кардинально змінила демографічний та культурний  ландшафт Криму. Але разом із тим вона стала частиною спільної історичної  пам’яті українців і кримських татар. Обидва народи зазнали злочинів  тоталітарних режимів, спрямованих на винищення ідентичності, культури,  мови.

Вшанування пам’яті жертв депортації – це продовження боротьби за  право бути собою, це пам’ять про наші спільні трагедії: від зруйнування  Запорізької Січі до повномасштабної війни 24 лютого 2022 року.

Депортація кримських татар – це не лише про фізичне переселення. Це  насамперед про намагання знищити саму суть народу: його ім’я, гідність,  право на існування. Радянська влада, як і сучасна Росія, прагнула стерти  кримських татар із історії, як нині заперечує саме існування українського  народу.

Ми говоримо правду про злочини тоталітарного режиму, протидіємо спробам переписати історію Криму. Лише деокупація Криму, відновлення українського суверенітету і гарантії прав корінного народу зможуть забезпечити кримським татарам, українцям та іншим громадянам України можливість вільно жити, розвиватися і творити на своїй землі.