Проблеми раціонального використання антибіотиків

 

     13 листопада лікарі КНП «Центральна міська лікарня» РМР мали можливість прослухати лекцію від д.мед.н., професора Хайтовича М.В.– керівника кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Тема лекції: «Застосування фармакокінетично/фармакодинамічної моделі для розрахунку режиму введення антибіотика». Зважаючи на все більш зростаючу актуальність питань пов’язаних із раціональним застосуванням антибіотиків, головний лікар ініціював проведення даного заходу, а організувати дану тематичну зустріч виявилась можливість у завідувачки клініко-діагностичної лабораторії Галини Юріївни Луцик.
   Звичайно, антибіотики здійснили революцію у лікувальній практиці. Вони займають на даний момент одну з важливих частин лікарського арсенал медичних установ. Галузь, що виробляє антибіотики, є однією з провідних у світовій фармацевтичній індустрії. Незважаючи на прогресивний розвиток медичної науки, створення нових антибіотиків займає близько 10 років та і фінансово – це витратна справа. На жаль, можливість ефективного застосування антибіотиків в медичній практиці обмежується резистентністю мікроорганізмів до більшості сучасних антибактеріальних засобів, і пов’язаною у першу чергу, з широким і безконтрольним використанням їх. Зупинити цей процес поки, що неможливо. У травні 2015 р. ВООЗ прийняла Глобальний план дій щодо стійкості до протимікробних засобів. У свою чергу, Кабінет Міністрів України 6 березня 2019 року затвердив Національний План дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів. Це означає, що протягом найближчих років Україна зробить кроки для забезпечення раціонального використання протимікробних препаратів, проте цьому передує «нове осмислення», тривалий етап навчання принципам адекватного раціонального підходу до антибіотикотерапії. Лекція проф.. Хайтовича М.В. – один із кроків у даному напрямку, і була покликана зосередити увагу на безпечності поєднання антибіотиків, побічних реакціях, ризиках виникнення взаємодії лікарських засобів, механізмах дії та механізмах резистентності, параметрах фармакокінетики антибіотика, залежність ефекту від дози. Розглядали уже «географічно» сформовану резистентність до різних видів антибіотиків та прогнози щодо смертності від антибіотикорезистентності у 2050 році.
Як зазначила Галина Юріївна:
   – «Доповідач спирався на Європейський комітет з визначення чутливості до антимікробних препаратів, дану процедуру проводять на автоматизованих мікробіологічних системах. Чутливість до антимікробних препаратів слід проводити на автоматизованих апаратах, що визначає МІК (мінімальну інгібуючи концентрацію) препарату, що дозволяє лікуючому лікарю підібрати оптимальну дозу антибіотика. У нашому місті такий апарат є в лабораторії КП «Рівненська обласна дитяча лікарня» РОР, з якою ми співпрацюємо. За необхідності, закупивши «картки для ідентифікації та чутливості антибіотика», наша лабораторія за відповідними лікарськими запитами може надавати даний вид послуг.”
   Інформаційний матеріал викладений проф. Хайтовичем М.В. спонукає до роздумів і більшої виваженості, є украй важливим, адже озвучені перспективи і прогнози мало оптимістичні і потребують активного включення в проблему і відповідального відношення, як лікарів, фармацевтів (здійснення виключно рецептурного відпуску ліків), так і самих пацієнтів.