16.02.2018

Статтю до газети «Медичний вісник +» підготували
Андрій ЖИЛІНСЬКИЙ, завідувач відділення ургентної хірургії ЦМЛ м. Рівне, Тарас ЛІЩУК, лікар-хірург відділення ургентної хірургії ЦМЛ м. Рівне

 

 

БАРІАТРИЧНА ХІРУРГІЯ ЯК МЕТОД ЛІКУВАННЯ ОЖИРІННЯ

 

    Ожиріння – це хронічне захворювання обміну речовин, що проявляється надлишковим розвитком жирової тканини. Має певний діапазон ускладнень і високу вірогідність рецидиву після закінчення курсу лікування. Основним діагностичним критерієм ожиріння є перевищення загальної маси тіла щодо норми. Сам надлишок жирової маси визначає тяжкість перебігу захворювання.

    Ожиріння – хронічне пожиттєве багатофакторне генетично обумовлене, небезпечне для людини захворювання, викликане надлишковим накопиченням жиру в організмі, що призводить до серйозних медичних, соціальних та економічних наслідків (IFSO (Всесвітня асоціація баріатричних хірургів), 1997).

    Надлишком ваги останнім часом страждає дуже багато людей і проблема тільки посилюється, значна кількість пацієнтів з даним захворюванням не піддаються лікуванню жодним відомим консервативним методом. Тому методом вибору лікування нині став такий спосіб, як баріатрична хірургія. Цей метод показує найкращі результати лікування ожиріння та метаболічних порушень в організмі. На разі можливо ефективно лікувати ожиріння та ускладнення даної патології за допомогою малоінвазивного хірургічного методу лікування.
Проте в нашій країні дана галузь хірургії широко не відома та сповнена багатьох міфів і страхів. 
МІФ ПЕРШИЙ: НАДЛИШОК ЖИРУ МОЖНА ВИРІЗАТИ
    “Вирізанням” і “підтяжками” займаються пластичні хірурги і жодного стосунку до лікування ожиріння ці методи не мають. Баріатрична хірургія займається більш глобальними проблемами – вона допомагає впоратися з першопричиною ожиріння, тобто з переїданням. Коли людина просто не може зупинитися перед відкритим холодильником, дану проблему пацієнт розуміє, але не може впоратися з нею. При цьому людина налаштована змінити своє життя. В основному це пацієнти із І, ІІ ступенем ожиріння. Методом вибору для таких пацієнтів є лапароскопічна рукавна резекція шлунка. А вже потім, коли вага нормалізується, можна вирішувати питання про те, щоб “підтягнути” живіт, груди або прибрати друге підборіддя.
МІФ ДРУГИЙ: ВТРУЧАННЯ ХІРУРГА БЕЗПОВОРОТНЕ
Міф тільки на третину. Тому що найбільш поширені чотири види операцій.
  1. Встановлення внутрішньошлункового (інтрагастрального) балона. Ця методика нагадує зондування шлунка: спеціальним зондом вводять у шлунок порожній балончик з міцного силіконового матеріалу, потім заповнюють його пофарбованою нешкідливою рідиною (близько півлітра). В результаті виникає відчуття ситості, адже шлунок наполовину заповнений. Рідину забарвлюють звичайною синькою на той випадок, якщо балон лопне. Тоді колір сечі буде сигналом до відвідування лікаря. Але це ускладнення зустрічається вкрай рідко. Такий балон ставлять на півроку: за цей час формується нове ставлення до їжі – звичка їсти потрохи. Щоправда, кілька місяців після вилучення балона потрібно контролювати вагу: якщо вона знову почне стрімко рости, можна зробити другий дубль і поставити балон ще раз.
  2. Вертикальна рукавна резекція шлунка – це операція, під час якої відбувається часткове видалення шлунка, точніше, його нижньої частини із здійсненням тубулізації верхньої його частини. Завдяки даному хірургічному втручанню відбувається істотне зниження гормонів, які відповідають за посилення апетиту, при цьому відчуття ситості настає значно швидше. Таким чином, кількість їжі, яку людина може вживати за один раз, істотно зменшується. Дана операція – це швидке втручання в організм, без ускладнень з боку живлення. При цьому післяопераційний період триває недовго. Рекомендується така операція літнім людям, пацієнтам з І, ІІ ступенем ожиріння та людям з істотним ожирінням як перший крок у зниженні ваги.
  3. Шлункове шунтування (gastric bypass). Шлункове шунтування представляє собою досить складну операцію, яка широко застосовується в останні п’ятнадцять років для лікування ожиріння, діабету другого типу, а також захворювання гастроезофагеального рефлюксу. Ефект від даної операції суттєвий. Проте даний вид оперативного втручання виконується при суперожирінні та при цукровому діабеті.
  4. Біліопанкреатичне шунтування за Scopinaro. Дана операція передбачає видалення значної частини шлунка. Вага знижується за рахунок зменшення об’єму шлунка, таким методом досягається рестриктивний ефект оперативного втручання. Мальабсорбційний ефект оперативного втручання полягає в меншому засв оєнні жирів та крохмалю. При цьому вводиться обмеження на цукор, солодощі, напої, алкоголь. Завдяки даній операції втрата ваги відбувається значна, також пацієнтів з цукровим діабетом ІІ тип можна досягти ремісії 75% хворих. Даний вид оперативного втручання використовується у хворих з суперожирінням, цукровим діабетом ІІ типу та при синдромі Прадера-Вілі. 
МІФ ТРЕТІЙ: ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ЖИТТЯ

    Якщо наводити цифри світової статистики, то навіть найскладніші операції із шунтування безпечніші від видалення апендикса. Але оскільки це все-таки операція, то вона має свої протипоказання. Оцінювати і порівнювати передбачувану користь і потенційну шкоду має, звичайно, лікар. І тільки після попереднього і ретельного обстеження. Всі протипоказання (відносні й абсолютні) ретельно зважують і враховують. Абсолютних протипоказань небагато: психічні захворювання, вагітність і її планування в найближчий рік, годування груддю, алкоголізм, наркоманія.
МІФ ЧЕТВЕРТИЙ: ЗРОБИВШИ ОПЕРАЦІЮ, МОЖНА БУДЕ ЇСТИ СКІЛЬКИ ЗАВГОДНО І ЖИТИ СОБІ НА ВТІХУ
    Ні і ще раз ні. Операції, які зменшують об’єм шлунка, вимагають певного ритуалу прийому їжі: їсти потрібно зовсім потрохи, ретельно пережовуючи їжу. Причому, обов’язково припиняти трапезу відразу, як тільки виникне відчуття ситості. Інакше не уникнути дискомфорту, аж до блювоти. При використанні балона деякий час доведеться потерпіти відчуття важкості у шлунку, може нудити. Після накладення манжетки потрібно деякий час спостерігатися у лікаря, щоб підібрати ідеальний просвіт шлунка. При операціях “в обхід” в організмі виникає певний дефіцит вітамінів і мінералів (В12, залізо, кальцій), тому обов’язковий їхній періодичний прийом.
МІФ П’ЯТИЙ: ЧЕРЕЗ КІЛЬКА МІСЯЦІВ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ СТАНЕШ СТРУНКИМ
    Ожиріння – це тяжке захворювання. Мета будь-якого оперативного втручання – запобігти каскаду необоротних метаболічних порушень в організмі. На даний час баріатрія допомагає це зробити ефективно, за допомогою новітніх малоінвазивних лапароскопічних методик на шлунково-кишковому тракті. Але це не означає, що пацієнт(ка) стане струнким через кілька місяців після операції. У подальшому пацієнт потребує нагляду дієтолога, дотримання дієти, комплексу фізичних навантажень, які індивідуально підбирають та розписують окремо для кожного пацієнта з метою підтримки досягнутої цілі оперативного втручання. Тобто бажаний ефект від баріатричної операції можливо отримати приблизно через рік після оперативного втручання, чітко дотримуючись рекомендацій лікаря.
    Баріатричну хірургію в Рівненській області вперше запровадив головний хірург м. Рівне Андрій Жилінський у відділенні ургентної хірургії ЦМЛ м. Рівне. Дані оперативні втручання виконуються лапароскопічним методом, з високою ефективністю, малотравматичністю, раннім відновним післяопераційним періодом.