13.11.2018

 

За матеріалами “Медичний вісник+”

 

Травматологи ділились досвідом

 


     Актуальні питання остеосинтезу обговорювали на обласній науково-практичній конференції «Сучасні технології в травматології».
Організаторами заходу стали обласне та міське управління охорони здоров’я, ГО «Асоціація ортопедів-травматологів», КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради. Головним спонсором конференції виступила компанія «Органосін».
Привітати учасників конференції прибули головний лікар ЦМЛ м. Рівне Євген Кучерук та начальник міського управління охорони здоров’я Віктор Іськів, які наголосили, що подібні заходи сприяють обміну досвідом і підвищенню рівня кваліфікації лікарів-практиків, а значить, і покращенню надання допомоги їхнім пацієнтам.
Підтверджено практикою
На початку конференції лікарі заслухали звіт завідувача Обласного центру артрології та відновного лікування Георгія Чеховича про результати роботи ортопедо-травматологічної служби міста за 9 місяців 2018 року, в якому він відзначив збільшення кількості оперативних втручань (порівняно з відповідним періодом минулого року) і зростання хірургічної активності травматологічної служби області.
Після цього лікар травматологічного відділення міської лікарні Максим Худоб’як розповів про досвід лікування ушкоджень згиначів кисті.
– Це тяжка травма, яка часто виникає при недотриманні техніки безпеки під час роботи з інструментами, – наголосив він. – За спостереженням нашого відділення, 78% таких травмованих – чоловіки, 22% – жінки. 87% травм кисті було отримано в побутових умовах і тільки 13% – на виробництві. Класифікувати травми можна за давністю, а також за зональністю ушкодження. Щодо термінів виконання операцій, то вони поділяються на ранній (до 24 годин) і відстрочений (з 1 по 14 день після отримання травми).
Надалі лікар розповів про особливості проведення оперативного втручання пацієнтам із подібними травмами, навівши для прикладу кілька клінічних випадків. У висновках зазначив, що найкращих результатів вдається досягти, якщо оперативне втручання проводиться в перші 12 годин після отримання травми, за умови використання якісного атравматичного матеріалу. Велике значення має і мотивація пацієнта на хороший результат лікування.
Про сучасні підходи до лікування переломів основи 5-ї плеснової кістки розповів лікар ортопед-травматолог ЦМЛ Роман Юкіш.
– Тема є досить актуальною, оскільки 35% ушкоджень стопи припадає на переломи п’ятої плеснової кістки, і близько 90% з усіх її переломів – це переломи основи, – каже фахівець. – Переважний вік таких пацієнтів від 18 до 40 років. Тобто це молоді, активні, працездатні люди, які не хочуть довго сидіти на лікарняному. Тому потрібно правильно оцінити характер перелому й вибрати правильну тактику лікування.
Розповідаючи про класифікацію переломів проксимального відділу п’ятої плеснової кістки і вибір тактики лікування, Роман Юкіш зауважив, що переломи її основи можна лікувати як консервативно, так і оперативно.
– Наприклад, відривні переломи у першій зоні, які становлять близько 90% випадків, в основному лікують консервативно. Показами до оперативного лікування є значне зміщення фрагменту основи або відсутність зрощення після тривалого консервативного лікування. Варіанти оперативного лікування: фіксація за допомогою кортикального чи спонгіозного гвинта, за допомогою мікропластин або фіксація за допомогою спиць та серляжного дроту.
Друга зона (переломи Джонса) вимагає оперативного втручання. Умовами успішного хірургічного лікування є правильне введення гвинта: за ходом інтрамедулярного каналу з його розсвердлюванням та проходження мітчиком або перпендикулярно до лінії перелому з виходом через передньомедіальну кортикальну пластинку діалізу. Як варіант – фіксація спицями та серляжним дротом і накістковий остеосинтез мікропластиною і гвинтами. Хороші результати дає малоінвазивна фіксація Jones fracture за допомогою компресійного гвинта під ЕОП-контролем. Зона 3 – це стрес-переломи, які мають дуже високий ризик незрощення. При лікуванні використовуються хірургічні тактики, аналогічні переломам зони 2. Консервативне лікування травм у цій зоні також не дає хороших результатів.
Оперативне ж лікування незрощень псевдоартрозів основи п’ятої плеснової кістки вимагає забезпечення адекватної фіксації перелому, освіження країв перелому та відновлення прохідності інтрамедулярного каналу, а при потребі використання кістково-пластичного матеріалу.
З вищевказаного можна зробити висновок, що до кожного перелому потрібен диференційований підхід, оцінка тенденції до зрощення, залежно від якості кровопостачання і відповідний вибір тактики лікування.
«Ендопротезування кульшових суглобів у хворих з кістковими дефектами вертлюгової западини» – такою була назва доповіді, підготовленої завідувачем обласного центру ортопедії, травматології та вертебрології Валентином Піонтковським та лікарем-травматологом цього ж центру Миколою Новаком.
– Із 2011 по 2018 рік у Рівненському ОЦ ОТВ прооперовано 98 пацієнтів з дефектами ацетабулярної ділянки (72 жінок і 26 чоловіків), – розповів Микола Новак. – Для вибору методики операції при диспластичному коксартрозі нами враховувалось ряд лінійних і кутових параметрів кульшового суглоба, в тому числі й індекс відношення товщини дна вертлюгової впадини до її глибини. Через певний час ми провели рентгенологічну оцінку остеоінтеграції, в усіх випадках відбулася консолідація трансплантату з материнським ложем.
Тобто досвід показав, що використання кісткової аутопластики та алопластики з метою заміщення дефекту ацетабулярної западини є доцільним та дозволяє відновити центр ротації кульшового суглоба, забезпечити максимально фізіологічне й тривале функціонування ендопротезу кульшового суглоба.
Пріоритетні фактори впливу на лікування
Завідувач травматологічного відділення Центральної міської лікарні Валентин Нарсія присвятив свій виступ впливу на лікування перелому факторів, зумовлених особистістю хворого і механізмом ушкодження. Основним завданням даної доповіді було визначення пріоритетів, які впливають на весь процес та кінцевий результат лікування.
– Я поділив всі фактори, які можуть вплинути на лікувальний процес, на чотири групи: травма, пацієнт, команда і ресурси, – каже Валентин Іванович. – І прийшов до висновку, що зовнішні та внутрішні фактори впливають на лікування. Не менш важливими є правильно обрані пріоритети, робота в команді та відповідність наявних ресурсів.
Залежно від виду травми (низько- чи високоенергетична) лікування схожого на рентгенографії ушкодження будуть кардинально відрізнятися як за терміном, так і за ступенем та тривалістю надання допомоги, залучення суміжних спеціалістів тощо. Фактори, які залежать від пацієнта, можуть як допомагати, так і заважати в лікуванні. Насамперед ми розглядаємо вік пацієнта. В усьому світі насамперед розглядають біологічний вік людини. Від нього дуже залежить мотивація на відновлення після операції. Серед серйозних факторів – захворювання пацієнта, вживання ліків. Найголовніше, за що переживає травматолог, – це якість кістки. Важливим є наявність інших травм і реакція організму на дане ушкодження, очікування і потреби особистості. Лікар має проговорювати з пацієнтом план лікування, можливість ускладнень тощо. Зі свого досвіду можу сказати, що коли пацієнту розповідаєш про всі варіанти лікування і їхні можливі результати, а після цього даєш можливість самостійно зробити вибір людина більш реально оцінює ситуацію і приймає зважене рішення.
Політравма – окрема галузь медицини, продовжив лікар:
– Сучасні підходи до політравми свідчать, що немає системного лікування. Спасіння життя, зупинка кровотечі, спасіння органа і тільки після того відновлення функцій. При лікуванні політравми велике значення має робота команди. Тільки командний підхід, гарна співпраця і розуміння один одного дає хороший кінцевий результат. Що стосується ресурсів, то всі хірурги добре розуміють, наскільки велике значення має сучасно обладнана операційна. Працюючи із застарілим обладнанням, не можна чекати суперрезультатів. І навпаки, коли в нас є сучасне обладнання, змінюється ставлення лікарів до себе і своєї роботи.
Сучасне лікування остеоартриту
Про сучасні тенденції консервативного лікування остеоартрозів, спондилоартрозів, остеохондрозів із застосуванням фармацевтичних препаратів виробництва компанії ORGANOSYN розповів к.м.н., доцент Вінницького кафедри травматології та ортопедії Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова Василь Кириченко.
– Остеоартрит – це найбільш розповсюджене захворювання суглобів, на яке хворіє 10-12% людей всіх вікових категорій, причому з віком їхня кількість різко збільшується, – наголосив він. – Ураження зазнають переважно великі суглоби нижніх кінцівок, зокрема, кульшовий та колінний, причому приблизно з однаковою частотою як в чоловіків, так і в жінок.
Оскільки суглобовий хрящ не має власної судинної сітки, його живлення відбувається за рахунок осмосу поживних речовин із субхондрального шару кістки та внутрішньосуглобової синовіальної рідини, яку продукує синовіальна мембрана, каже доповідач.
– Ангіотрофічні розлади та запальні процеси в цих структурах спричиняють порушення метаболізму і в хрящовій тканині. За даними останніх досліджень остеоартрит необхідно розглядати скоріше не як дегенеративний процес, а як аномальне ремоделювання тканин суглоба (кісткової, хрящової, синовіальної, сполучнотканинної), що ініціюється і визначається прозапальними медіаторами з розвитком метаболічної, а пізніше і функціональної дисфункції всіх суглобових структур.
Сучасні зміни парадигми в лікуванні остеоартриту полягають насамперед у визнанні остеоартриту як складного гетерогенного захворювання з декількома фенотипами, кожен з яких потребує різних підходів в оптимізації лікування.
Під час конференції відбулася й цікава дискусія, в якій брали участь усі присутні. Зокрема, лікарі говорили про важливість первинного шва при оперативному втручанні, загрозу інфікування ран і, відповідно, найкращі терміни проведення операцій, а також про необхідність або загрозу проведення операцій при дисплазії суглобів у дитячому віці.
Підготувала Неля ЗАБОЛОТНА