04.12.2018

За матеріалами “Медичний вісник+”
У РІВНОМУ ЗУСТРІЧАЛИСЯ ЛІКАРІ-ХІРУРГИ
     Вже традиційно щороку в Рівному відбувається науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання практичної хірургії». Цього разу українські, білоруські та литовські хірурги зустрічалися вчетверте.
Захід, започаткований центральною міською лікарнею Рівного, за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук, обласного і міського управлінь охорони здоров’я та Асоціації хірургів Рівненської області, зазвичай триває кілька днів. Крім конференції, хірурги проводять майстер-класи, що також є складовою науково-практичного проекту «Рівненські хірургічні дні».
Цьогоріч практичні навчання, які відбувалися на базі центральної міської лікарні, були присвячені лапароскопічній герніології..Так, 22 листопада було проведено чотири оперативних втручання. Як розповів завідувач відділення ургентної хірургії ЦМЛ м. Рівне Андрій Жилінський, вони виконувалися з приводу діафрагмальних гриж і гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. На операціях були присутні й інші хірурги, які спостерігали за процесом, задавали запитання оперуючому хірургу, обговорювали певні моменти.
Питання, які були розглянуті під час конференції, як завжди, вражали різноманітністю, адже стосувалися низки проблем судинної та абдомінальної хірургії.
На початку заходу з вітальним словом звернулися головний лікар КНП «Центральна міська лікарня» РМР Євген Кучерук, заступник начальника управління охорони здоров’я РОДА Олег Вівсянник та начальник міського управління охорони здоров’я Віктор Іськів. Всі вони побажали присутнім плідної роботи і наголосили на важливості подібних заходів як для пацієнтів, так і для лікарів-практиків.
Перше пленарне засідання конференції було повністю присвячене судинній хірургії й відкрилося доповіддю д.м.н., старшого наукового співробітника Науково-практичного центру інтервенційної радіології та ендоваскулярної хірургії (м. Київ) Ігоря Альтмана «Ендоваскулярні втручання в урології та гінекології».
– У розвитку хірургії ХХІ століття простежується чіткий рух до малотравматичності й органозбереження оперативних втручань, – наголосив він. – Тому сучасну медицину важко уявити без мініінвазивної хірургії. На цей час методи ендоваскулярної хірургії знайшли застосування практично в усіх галузях медицини. Це судинна хірургія, кардіологія, хірургія печінки, шлунково-кишкового тракту, нейрохірургія, а також онкологія і гінекологія.
Ігор Володимирович докладно зупинився на трьох найпоширеніших видах рентгенохірургічних втручань урологічного та гінекологічного профілю. Зокрема, він розповів про досвід рентгенохірургічного лікування варикоцеле і овариковарікоцеле, рентгенендоваскулярну емболізацію маткових артерій при лікуванні міоми матки та особливості емболізації артерій простати (ЕАП).
– Емболізація маткових артерій представляє собою ефективний метод лікування фіброміоми матки з практично нульовою летальністю і мінімальною кількістю ускладнень, – каже хірург. – Після досягнення лікувального ефекту РЕО маткових артерій значно розширює можливості малотравматичного лікування фіброміоми матки і може бути органозберігаючою альтернативою традиційній гістероектомії. Що стосується ЕАП, то це малотравматичний, високоефективний метод лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ). Але його має виконувати досвідчений рентгенхірург, адже це складна ендоваскулярна операція. В цілому ж методика ЕАП вимагає подальшого вивчення і впровадження.
Наступна доповідь мала назву «Типи ускладнень при каротидній ендартеріоектомії і шляхи їх корекцій». Тему озвучив старший науковий співробітник кафедри хірургії № 2 Львівського медичного університету Тарас Кобза.
– За останні 10 років ми провели 1373 інтервенції на брахіоцефальних артеріях, з них 1206 – симптомні (що становить 87,8%) і 167 (12,2%) – безсимптомні, – розповів він. – За групами атеросклеротичних уражень вони поділилися наступним чином: 1089 (79,3%) каротидних інтервенцій було проведено з приводу різних атеросклеротичних уражень (значимі стенози, оклюзії, аневризми тощо), а 837 (76,9%) відносилися до каротидних ендартеректомій (КЕА) різних типів.
Найпоширенішим ускладненням під час таких втручань стали інсульти. Основною причиною інтраопераційних інсультів є емболізація, яка виникає під час виділення сонної артерії, встановлення та видалення шунта. Під час відновлення кровотоку причиною інсульту може стати відшарування дистальної інтими, агрегація або міграція тромбомас на ураженій ендартеректомією ділянці артерії, місці накладання затискачів. Тому для запобігання виникненню периопераційного інсульту важливим є моніторинг і контроль якості виконання КЕА. Крім того, як показав метааналіз 41 нерандомізованого дослідження 2004 року, КЕА під місцевою анестезією (МА) на противагу загальній анестезії пов’язана зі зниженням (у 30-денний термін) кількості смертей від інсультів плюс інсультів на 40%.
Йшла мова і про обов’язкову та тривалу дезагрегантну терапію, і про контроль артеріального тиску в пацієнта.
– Інтраартеріальний кон-троль тиску рекомендований протягом 3-6 годин після КЕА, – зауважив доповідач. – У подальшому важливе погодинне неінвазивне вимірювання АТ протягом доби.
Узагальнюючий меседж доповіді був наступним: «Частоту ранніх післяопераційних ускладнень можна знизити завдяки використанню МА, ретроюгулярному доступу, техніці «No touch» та методу ретроградної каротидної ендартеректомії, а також оптимальним дезагрегантним протоколам, реверсу гепарину протаміном і ретельному контролю АТ.
Ангіохірург із Литви Артурас Мацкавічус, що представляв багатопрофільну клініку «Кардіоліта» (м. Вільнюс), зупинився на питанні ендоваскулярного лікування розшаровуючої аневризми аорти. Він розповів про досвід хірургічного лікування подібних проблем у своїй країні і в світі.
– Великий ризик для розриву аневризми аорти становить її діаметр: якщо він менший 6 см, то аневризма дуже рідко лопається, – відзначив гість із Литви. – Але з кожним сантиметром загроза зростає. Збільшує ризик розриву аневризми аорти і форма аневризми, зокрема, якщо вона нерівномірна і не повністю кругла.
Ангіохірург детально розповів про останні європейські рекомендації щодо лікування аневризми аорти, дедлайни для судинних хірургів і ендоваскулярних спеціалістів, створені Європейською асоціацією кардіологів у 2014 році.
– Там сказано, якщо є велика аневризма аорти і вона анатомічно підходить для ендоваскулярного і хірургічного втручання, то можна лікувати обома способами, – уточнив він. – Якщо ні, то проводиться відкрита хірургія. Щоправда, нічого не говориться про аневризму, яка вже розірвалася. Але в цьому році Американська асоціація судинних хірургів опублікувала свої дедлайни для лікування аневризми аорти і в них все це більш детально розписано.
Надалі Артурас Мацкавічус навів закордонну і литовську статистику щодо лікування аневризми аорти і кілька клінічних випадків із власного досвіду.
– За статистикою 2016 року, у Литві було проліковано 211 випадків аневризми аорти, з них 135 оперувалися відкритим способом і 46 ендоваскулярним. Серед них було 57 випадків, коли аневризма розірвалася. На жаль, у Литві немає скринінгу таких хворих. Але за нашими даними, смертність планових хворих у десять разів менша, ніж після лікування аневризми, що вже розірвалася. В американських рекомендаціях 2018 року сказано, що скринінг аорти пацієнтів після 65 років на 42% зменшує смертність від абдомінальної аневризми аорти.
До програми заходу також було включено доповіді практикуючих судинних хірургів та науковців, що стосувалися досвіду застосування ендоваскулярних технологій (О.Я.Попадюк, Івано-Франківськ), а також профілактики та лікування венозного тромбоемболізму в хірургічній практиці (В.А.Прасол, м.Харків). Завідувач рентгенхірургічного блоку ЦМЛ Юрій Самойлик розповів про особливості каротидної хірургії й сучасний стан проблем в урології.
Під час другого пленарного засідання було розглянуто досягнення абдомінальної хірургії. Учасникам конференції запропонували наступні теми: «Хірургічне лікування пухлини «Клатскіна» (О.Г.Котенко, м. Київ), «Інтенсивна терапія гострого панкреатиту з погляду анестезіолога» (Я.М.Підгірний, м. Львів), «Актуальні питання гострого панкреатиту» (В.В.Максим’юк, м. Чернівці), «Алгоритм лікування хворих з гострим некротичним панкреатитом» (Я.М.Сусак, м. Київ), «Сучасні стратегії комбінованого лікування раку ободової кишки. Від фторпіримідинів до молекулярного профілювання» (Д.Е.Махмудов, м. Київ), «Розбірна Т-подібна дренажна система – ефективний спосіб лікування неспроможності швів грудного відділу стравоходу і внутрішньо грудних анастомозів» (А.Н.Ігнатюк, м. Брест, Республіка Білорусь), «Ускладнення хірургії підшлункової залози» (С.М.Гетманчук, м. Брест), «Лапароскопічне дренування за очеревинної клітковини в ранній фазі гострого некротичного панкреатиту» (В.Н.Белорусец, м. Брест). 
   Наостанок завідувач відділення ургентної хірургії ЦМЛ м. Рівне Андрій Жилінський розповів про особливості хірургічної анатомії підшлункової залози та поділився власним досвідом хірургічного лікування гриж стравохідного отвору діафрагми.
Важливо те, що конференція відбувалася у формі активного діалогу: присутні мали можливість задавати доповідачам запитання, а спікери докладно відповідали на них.
                                                                                                                                                      Підготувала Неля ЗАБОЛОТНА